Охорона праці в медичних установах

Останні два десятиліття люди стали більш обізнані про свої права на безпечні умови праці на робочому місці. Закони та нормативні акти з охорони праці розробляються і імплементуються для захисту працівників і підвищення їх добробуту. Незалежно від контексту робочого середовища важливість забезпечення здоров'я і безпеки на робочому місці для всіх тепер стала реальністю і гарантовано Конституцією України та іншими нормативними актами. Цей факт справедливий і для сектора охорони здоров'я, оскільки сфера медичних послуг є одним з секторів, які несуть значні ризики з точки зору гігієни праці і техніки безпеки. Наприклад, рівень травматизму працівників охорони здоров'я в цьому секторі дорівнює або вище, ніж в інших галузях, які традиційно вважаються небезпечними.

В Україні чисельність медичного персоналу, що працює в організаціях охорони здоров'я, становить близько 546 тисяч, не враховуючи лікарів стоматологічного напрямку. З них, близько 186 тисяч - лікарі різних напрямків, і близько 360 тисяч - середній медичний персонал. Медичний персонал стикається з різними факторами ризику, пропонуючи медичні послуги суспільству. Небезпеки які є в цих робочих умовах класифікуються як біологічні (наприклад, віруси, грибки), фізичні (наприклад, залипання голки, гучний шум), ергономічні (наприклад, біль в попереку і кінцівках), хімічні (наприклад, дезінфікуючі засоби, бактерицидні засоби) і психологічні ризики (наприклад, стрес, насильство). Крім того, ці загрози і ризики збільшують кількість нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, проблем зі здоров'ям, пов'язаних з роботою, а також інвалідність та непрацездатність працівників, що породжує нові різні проблеми. Вони також знижують продуктивність праці, що в свою чергу, призводить до економічних втрат для організацій охорони здоров'я.

Керівники організацій охорони здоров'я повинні розробити політику щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійних захворювань. Ця захисна політика повинна включати етапи прийняття корпоративних і адміністративних заходів, подальших заходів, освіти, інформування та адаптації. Однією з дієвих заходів щодо поліпшення стану охорони праці в установі є перевірка наявності та відповідності вимогам чинного законодавства України (Закони, Постанови, Накази, Правила, стандарти, регламенти і т.д.) документації з охорони праці та усунення виявлених недоліків і порушень.

Крім того, для реалізації всіх прав працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці, на відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті, законодавство вимагає документального підтвердження незадовільних умов праці, зв'язку страхового випадку з виконанням трудових обов'язків. Ретельна перевірка наявної в установі документації з охорони праці може виявити і усунути до третини всіх порушень вимог охорони праці і сприяти повній реалізації прав працівників, наданих їм законодавством України про працю.

Обов'язки роботодавця

Відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці.

Також істотні зобов’язання роботодавця визначаються у колективному договорі. Сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.

Орієнтовний перелік документації по охороні праці для закладів охорони здоров’я.

1Система управління охороною праці (СУОП)
Система управління охороною праці (СУОП) закладу - це сукупність органів управління закладом, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління охороною праці з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, запобігання травматизму та профзахворювань, а також додержання прав працівників, гарантованих чинним законодавством про охорону праці. Система повинна визначати найважливіші напрями в роботі із забезпечення охорони праці та основні обов'язки працівників з охорони праці, починаючи від першого керівника і закінчуючи виконавцями (робітниками) усієї вертикалі управління. СУОП організовується таким чином, щоб здійснювалось адекватне та постійне управління з урахуванням усіх факторів, що впливають на стан охорони праці, і орієнтується на проведення запобіжних дій, що унеможливлюють виникнення небезпечних ситуацій, але при цьому, у випадку їх виникнення, вона повинна своєчасно реагувати на них та усувати їх.
2Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці
Вступний інструктаж проводиться: - з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади; - з працівниками інших організацій, які прибули у заклад і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи у закладі; - з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію закладу; - з учнями та студентами, які прибули у заклад для проходження трудового або професійного навчання; - з екскурсантами у разі екскурсії у закладі. Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) по закладу, який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Про проведення вступного інструктажу інженер з охорони праці (відповідальна особа), який проводив інструктаж, робить запис в Журналі реєстрації вступного інструктажу з обов'язковим підписом працівника, який інструктується та особи, яка проводить інструктаж. Запис про проведення вступного інструктажу робиться також у наказі про прийняття працівника на роботу. Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей діяльності закладу. Програма та тривалість інструктажу затверджуються керівником закладу. Інженер з охорони праці повинен регулярно перевіряти у відділі кадрів, щоб усі новоприйняті працівники пройшли вступний інструктаж.
3Програма вступного інструктажу
Програма повинна враховувати специфіку закладу. Орієнтовний зміст програми ввідного інструктажу: 1. Загальні відомості про заклад, характерні особливості діяльності. 2. Основні положення чинного законодавства про охорону праці. 2.1. Трудовий договір, робочий час і час відпочинку. Охорона праці жінок і неповнолітніх. Пільги і компенсації, передбачені законодавством за роботу у важких, шкідливих, небезпечних чи особливих умовах праці, а також ті, які були передбачені додатково в колективному договорі. 2.2. Правила внутрішнього трудового розпорядку, відповідальність за їх порушення. Порядок усунення від роботи. 2.3. Організація роботи з охороні праці. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці. 3. Загальні правила поведінки для працюючих на території закладу, а також правила поведінки у виробничих і допоміжних приміщеннях. Розташування основних підрозділів, служб, допоміжних приміщень. 4. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори, характерні для даного закладу. Методи і засоби попередження нещасних випадків і професійних захворювань: засоби колективного захисту, плакати, знаки безпеки, сигналізації. Основні вимоги щодо попередження електротравматизму. 5. Основні вимоги виробничої санітарії і особистої гігієни. 6. Засоби індивідуального захисту. Порядок і норми видачі ЗІЗ, терміни використання. 7. Обставини і причини нещасних випадків та профзахворювань, які сталися в закладі та інших аналогічних закладах внаслідок порушення вимог охорони праці. 8. Порядок розслідування і оформлення документів про нещасні випадки і професійні захворювання. 9. Пожежна безпека. Способи і засоби запобігання пожеж, вибухів, аварій. Дії персоналу при їх виникненні. Способи застосування первинних засобів пожежогасіння. 10. Перша допомога потерпілим. Дії працівників у разі нещасного випадку у відділенні, підрозділі. 11. Також працівника повинні ознайомити про: - обов'язки роботодавця з охорони праці; - обов'язки працівника щодо виконання вимог нормативних актів про охорону праці; - права працівника з охорони праці при укладанні трудової угоди (договору) та під час роботи в закладі; - відповідальність працівника за порушення вимог з охорони праці; - попередні та періодичні медичні огляди; - соціальне страхування від нещасних випадків та профзахворювань; - спеціальні види страхування медичних працівників; - навчання з питань охорони праці.
4Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці
Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажу на робочому місці, стажування і допуску до роботи працівник, що проводив інструктаж, робить запис в Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці . Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці з обов'язковим підписом працівника, який інструктується і інструктуючого. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою. Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником: - новоприйнятим (постійно чи тимчасово); - який переводиться з одного структурного підрозділу закладу до іншого; - який виконуватиме нову для нього роботу; - відрядженим працівником іншого закладу, який бере безпосередню участь у виробничому процесі. Проводиться з учнями, курсантами, слухачами та студентами навчальних закладів: - до початку трудового або професійного навчання; - перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо. Первинний інструктаж на робочому місці проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими у закладі інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт. Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу. Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені нормативно правовими актами з охорони праці, які діють у галузі з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: - на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці; - для решти робіт - 1 раз на 6 місяців. Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: - при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них; - при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці; - при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо; - при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці, особою, яка проводила інструктаж. При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань. При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється. Перелік професій та посад працівників, які звільняються від повторного інструктажу, затверджується роботодавцем. До цього переліку можуть бути зараховані працівники, участь у виробничому процесі яких не пов'язана з безпосереднім обслуговуванням об'єктів, машин, механізмів, устаткування; застосуванням приладів та інструментів, збереженням або переробкою сировини, матеріалів тощо.
5Стажування і допуск працівників до роботи
Стажування проводиться, як правило, під час професійної підготовки на право виконання робіт з підвищеною небезпекою у випадках, передбачених нормативно-правовими актами з охорони праці. Новоприйняті в заклад працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих фахівців пройти стажування протягом 2-15 змін. Допуск до стажування оформлюється наказом, в якому визначаються тривалість стажування та прізвище відповідального працівника. Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування, а також тривалість стажування визначаються керівником закладу. Тривалість стажування залежить від стажу і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника. Роботодавцю надається право своїм наказом звільняти від проходження стажування працівника, який має стаж роботи за відповідною професією не менше 3 років або переводиться з одного підрозділу до іншого, де характер його роботи та тип обладнання, на якому він працюватиме, не змінюються. Стажування проводиться за розробленими у закладі програмами для конкретної професії, посади, робочого місця, які затверджені керівником закладу. Запис про проведення стажування та допуск до самостійної роботи здійснюється керівником відповідного структурного підрозділу в журналі реєстрації інструктажів з охорони праці на робочому місці. Враховуючи вищезазначене, новоприйнятий працівник, який буде виконувати роботу з підвищеною небезпекою, в порядку черговості проходить: - вступний інструктаж; - навчання та перевірку знань з питань охорони праці; - первинний інструктаж; - стажування.
6Перелік робіт і професій, по яких проводять навчання
Перелік робіт і професій та посад, по яких проводять навчання, а також порядок, форму, періодичність і тривалість навчання встановлюють з урахуванням вимог нормативно-правових актів з охорони праці і специфіки закладу. Для цього в закладі на основі Типового положення, розробляють та затверджують Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
7Перелік професій працівників, робота яких вимагає проходження перевірки знань
Робітники, пов'язані з виконанням робіт або обслуговуванням об'єктів (установок, устаткування) підвищеної небезпеки, а також об'єктів, підконтрольних органам державного нагляду, повинні проходити періодичну перевірку знань з охорони праці в терміни, встановлені Положенням про навчання з питань охорони праці у закладі. Проведення перевірки знань працівників з охорони праці оформлюють протоколом. Перед черговою перевіркою знань у закладах організовують заняття, лекції, семінари, консультації з питань охорони праці. Всі працівники, які мають перерви у роботі по даному виду робіт, посаді, професії більше трьох років, а при роботі з підвищеною небезпекою - більше одного року, повинні пройти навчання з охорони праці до початку самостійної роботи.
8Наказ про призначення комісії з перевірки знань з охорони праці
Склад комісії з перевірки знань визначається Положенням про навчання з питань охорони праці у закладі. Кількість членів комісії визначається наказом (не менше трьох). Участь в комісії представника органу державного нагляду є обов'язковою при первинній перевірці знань працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки. Члени комісії з перевірки знань повинні бути навчені і мати документ, що засвідчує їх повноваження. Проведення перевірки знань повинно бути оформлено протоколом і підписане членами комісії.
9Графік перевірки знань з охорони праці
Затверджується наказом керівника закладу. Слід вести регулярний контроль за його виконанням, а також своєчасно вносити необхідні доповнення при штатних змінах. Особи, які проходять перевірку знань, повинні бути заздалегідь ознайомлені з вказаним графіком.
10Програми навчання з охорони праці
Складаються по всіх посадах, професіях і видах робіт, які відповідно до Типового положення потребують навчання та перевірки знань з питань охорони праці, затверджуються наказом і узгоджуються зі службою охорони праці і профспілковим комітетом.
11Перевірка знань з питань з охорони праці
Перелік питань для перевірки знань з охорони праці, з урахуванням специфіки виробництва, складається членами комісії та затверджується роботодавцем. Перевірка знань проводиться після спеціального навчання (лекції, семінари, дистанційне навчання), яке проводиться за затвердженою програмою. Формою перевірки знань з питань охорони праці є тестування, залік або іспит. Тестування проводиться комісією за допомогою технічних засобів (автоекзаменатори, модульні тести тощо), залік або іспит - за екзаменаційними білетами у вигляді усного або письмового опитування.
12Протоколи засідання комісії з перевірки знань з охорони праці
Після навчання комісія з перевірки знань проводить перевірку теоретичних знань і практичних навиків. Результати перевірки знань оформлюють протоколом.
13Посвідчення про перевірку з знань з охорони праці
Працівникам, які проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці у своєму закладі, видача посвідчень є обов'язковою лише тим, хто виконує роботи підвищеної небезпеки. Посвідчення виписуються після перевірки знань на підставі протоколу. При черговій перевірці знань в посвідченні робиться лише відмітка за результатами перевірки, з підписом голови комісії і печаткою.
14Журнал видачі посвідчень з охорони праці
Журнал веде служба охорони праці, видача посвідчення проводиться під розпис.
15Перелік професій і видів робіт, по яких повинні бути розроблені інструкції
Перелік розробляється на основі затвердженого штатного розкладу (відповідно до Класифікатора професій) та видів робіт, які проводяться у закладі Перелік складається службою охорони праці за участю керівників підрозділів, служб головних фахівців (головного інженера, головного енергетика тощо), затверджується керівником закладу і розсилається у всі структурні підрозділи (служби) закладу.
16Перелік інструкцій з охорони праці
Перелік інструкцій, який складається службою охорони праці закладу за участю керівників підрозділів, служб головних спеціалістів повинен охоплювати всі види робіт і професій закладу. Перелік затверджується наказом керівника закладу. Інструкції розробляються з урахуванням вимог "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29 січня 1998 року № 9. Інструкції затверджуються наказами або розпорядженнями. Кожна інструкція повинна мати назву і скорочене позначення (код, порядковий номер).
17Наказ про розробку (перевидання, продовження терміну дії інструкцій з охорони праці)
Інструкції для працівників за професіями і на окремі види робіт розробляються відповідно до переліку. Розробка інструкції з охорони праці здійснюється на підставі плану розробки, затвердженого наказом керівника закладу. Інструкції для працівників за професіями або видами робіт повинні систематично, не рідше одного разу на 5 років, а по роботах з підвищеною небезпекою, - не рідше одного разу на 3 роки переглядатися на відповідність вимогам чинних нормативно-правових актів з охорони праці. Якщо протягом вказаних термінів умови праці на робочому місці не змінилися, то видається наказ про продовження дії інструкції на наступний термін, про що робиться запис на першій сторінці інструкції - «Переглянуто», дата і підпис особи, відповідальної за перегляд інструкції.
18Інструкції з охорони праці
Кількість інструкцій повинна відповідати Переліку. Інструкції для працівників розробляються, як правило, керівниками відділень (дільниць), відділів, лабораторій і інших відповідних їм підрозділів закладу або відповідальними за безпечну експлуатації обладнання підвищеної небезпеки та узгоджуються з юридичною службою та службою охорони праці. Інструкції затверджуються наказом з дотриманням процедури узгодження і візування, які були визначені у "Положенні про розробку інструкцій з охорони праці". Здійснення систематичного контролю за своєчасною розробкою нових та відповідністю діючих на підприємстві інструкцій вимогам чинного законодавства, їх періодичним переглядом та своєчасним внесенням змін і доповнень до них покладається роботодавцем на службу охорони праці закладу. У кожного керівника структурного підрозділу (служби) закладу повинен постійно зберігатись комплект інструкцій, необхідних у даному підрозділі (службі) для працівників усіх професій і видів робіт даного підрозділу (служби), а також перелік цих інструкцій, затверджений роботодавцем. Крім того, повний комплект інструкцій зберігається у певному доступному для працівників місці, визначеному керівником структурного підрозділу (служби) підприємства з урахуванням забезпечення простоти та зручності ознайомлення з ними працівників.
19Посадові інструкції з розділом про обов'язки, права і відповідальність з охорони праці
Посадові інструкції складаються для працівників усіх посад, що зазначені в штатному розписі. Посадові інструкції складаються із Розділів: "Загальні положення", "Завдання та обов'язки", "Права", "Відповідальність", "Повинен знати", "Кваліфікаційні вимоги" та "Взаємовідносини (зв'язки) за посадою". Розділ "Відповідальність" містить показники для оцінки роботи працівника та межі його особистої відповідальності за результати діяльності та виконання робіт. Показниками для оцінки роботи є якість та своєчасність виконання посадових завдань та обов'язків. Наприклад, зазначається, що працівник несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання посадових завдань та обов'язків, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та правил з охорони праці тощо.
20Журнал обліку видачі інструкцій з охорони праці
Роботодавець забезпечує інструкціями всіх працівників. Видача інструкцій у підрозділи проводиться службою охорони праці з реєстрацією в Журналі обліку видачі інструкцій.
21Перелік видів робіт підвищеної небезпеки
Перелік видів робіт підвищеної небезпеки складається у кожному закладі згідно з додатком № 2 та додатком № 6 до "Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107. Застосовується для визначення потреби у отриманні закладом дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та для визначення видів робіт підвищеної небезпеки, які здійснюються на підставі декларації відповідності його матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки. Зазначена декларація подається до територіального органу Держпраці за місцем виконання таких робіт не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку їх виконання. У закладах охорони здоров'я можуть виконуватись такі види робіт підвищеної небезпеки, які потребують отримання дозволів на їх виконання: 2. Монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. 3. Виробництво, переробка, розподіл та застосування шкідливих небезпечних речовин 1, 2 і 3 класу небезпеки, а також аміаку, водню та продуктів розділення повітря. 6. Газонебезпечні роботи та роботи у вибухо- пожежонебезпечних зонах. 11. Зберігання балонів, контейнерів, цистерн та інших ємностей із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом, їх заповнення, спорожнення і ремонт. 15. Роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, замкнутому просторі (ємностях, боксах, топках, трубопроводах). 16. Земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою. 18. Роботи верхолазні та скелелазні, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу, та роботи, що виконуються за допомогою підйомних і підвісних колисок, механічних підіймачів та будівельних підйомників. 23. Зварювальні, газополум'яні, наплавні роботи. 24. Обстеження, ремонт та чищення димарів, повітропроводів. У закладах охорони здоров'я можуть виконуватись такі види робіт підвищеної небезпеки, які здійснюються на підставі декларації: 1. Радіологічний (дозиметричний) і піротехнічний контроль. 7. Ремонтні, монтажні, будівельні та інші роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, крім робіт верхолазних та скелелазних, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу та робіт, що виконуються за допомогою підйомних і підвісних колисок, механічних підіймачів та будівельних підйомників.
22Перелік машин, механізмів, устаткeвання підвищеної небезпеки
Перелік Устаткування підвищеної небезпеки складається у кожному закладі згідно з додатком №3 до "Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, Устаткування підвищеної небезпеки", затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 26.10.2011 № 1107. Застосовується для визначення потреби у отриманні закладом дозволів на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, Устаткування підвищеної небезпеки. У закладах охорони здоров'я може використовуватись таке Устаткування підвищеної небезпеки, яке потребує отримання дозволу на їх експлуатацію (застосування): 1. Устаткування, пов'язане з використанням, виготовленням, переробкою, зберіганням, транспортуванням, утилізацією чи знешкодженням небезпечних або шкідливих речовин. 16. Парові і водогрійні котли теплопродуктивністю понад 0,1 МВт. 17. Посудини, що працюють під тиском понад 0,05 МПа. 18. Трубопроводи пари та гарячої води з робочим тиском понад 0,05 МПа і температурою води вище 110 град. С, які підлягають реєстрації в територіальних органах Держпраці. 19. Вантажопідіймальні крани і машини, ліфти, ескалатори, траволатори, канатні дороги, підйомники, зокрема будівельні, та фунікулери. У закладах охорони здоров'я може використовуватись таке Устаткування підвищеної небезпеки, яке експлуатується (застосовується) на підставі декларації :
23Перелік робіт з підвищеною небезпекою
Перелік видів робіт з підвищеної небезпекою складається у кожному закладі згідно з "Переліком робіт з підвищеною небезпекою", затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15. Застосовується для визначення переліку посадових осіб та інших працівників, які повинні проходити спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Роботи підвищеної небезпеки що внесені в перелік необхідно виконувати згідно чинних нормативних актів з охорони праці. У закладах охорони здоров'я можуть виконуватись такі роботи з підвищеною небезпекою, які потребують спеціального навчання і перевірки знань з питань охорони праці. 1. Електрозварювальні, газополум'яні, наплавочні і паяльні роботи. Контроль за зварювальними з'єднаннями. 3. Роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках. 4. Роботи в зонах дії струму високої частоти, іонізуючого випромінювання, електростатичного та електромагнітного полів, а також роботи із застосуванням лазерів, дозиметрів. 10. Роботи з надзвичайно займистими, легкозаймистими, займистими та вибухонебезпечними речовинами. 12. Транспортування балонів, контейнерів, ємностей із стисненими, зрідженими, отруйними, вибухонебезпечними та інертними газами, їх заповнення та ремонт. 13. Обслуговування агрегатів і котлів, працюючих на газі і рідкому паливі. 14. Роботи з профілактики і технічного обслуговування газового господарства. 15. Виконання газонебезпечних робіт. 18. Роботи, пов'язані з будівництвом, обслуговуванням і ремонтом газопроводів, газорозподільних пунктів, які використовують природні, нафтові, штучні, змішані і зріджені вуглеводневі гази. 27. Роботи, пов'язані з обслуговуванням, експлуатацією та ремонтом компресорних та холодильних установок, працюючих на вибухонебезпечних та токсичних газах. 31. Роботи по виробництву, зберіганню, використанню та транспортуванню речовин, які відносяться до I та II класу небезпеки. 32. Злив, очистка, нейтралізація резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших шкідливих речовин, в тому числі радіоактивних. 34. Монтаж, ремонт, реконструкція, наладка, експлуатація, введення в експлуатацію та виведення з експлуатації, здійснення інспекційного контролю обладнання, що містить радіонуклідні джерела. 36. Роботи з отруйними, шкідливими, токсичними та радіоактивними речовинами. 37. Роботи по дезактивації, дезинсекції, дератизації та дезинфекції приміщень. 38. Роботи з використанням інертних газів. 40. Виготовлення та застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових матеріалів. 41. Нанесення лако-фарбувальних покрить, ґрунтовок та шпакльовок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо). 42. Обробка деревини та інших речовин антисептичними та вогнезахисними сумішами і речовинами. 45. Вулканізаційні роботи. 46. Обслуговування і ремонт акумуляторних батарей. 49. Обслуговування генераторних ацетиленових установок. 50. Гальванічні роботи, чистка вентиляційних каналів та повітропроводів. 53. Роботи з окислюючими речовинами. 54. Комплекс робіт щодо виробництва, переробки, розподілу, зберігання і застосування продуктів розділення повітря, водню, хлору, аміаку, природного та супровідних металургійному та хімічному виробництву газів. 63. Випробування та обслуговування парових і водогрійних котлів, економайзерів, паропроводів, трубопроводів гарячої води, пароперегрівників, теплообмінників, тепломеханічного устаткування, посудин, що працюють під тиском. 68. Аварійно-рятувальні роботи, гасіння пожеж, боротьба з повінню. 70. Технічне обслуговування, експлуатація та ремонт підйомних установок, стволів, компресорних станцій. 88. Роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах і колекторах. 89. Земляні роботи, що виконуються в зоні розташування підземних комунікацій, під водою та на глибині більше 2 метрів. 91. Роботи у замкнених просторах (ємностях, боксах, трубопроводах). 93. Роботи по обслуговуванню барокамер. 95. Роботи з підйомних і підвісних колисок і рихтувань на висоті. 97. Монтаж та демонтаж будинків, споруд, а також відновлення та зміцнення їх аварійних частин. 98. Обстеження димарів, вентиляційних каналів і дахів при капітальному ремонті будинків та споруд. 99. Роботи по ремонту, фарбуванню, очистці від снігу та пилу дахів будівель при відсутності огорож. 101. Вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів. 104. Монтаж, наладка, технічне обслуговування, експлуатація, ремонт і демонтаж вантажопідіймальних машин і механізмів, ліфтів, конвеєрів, підвісного канатного гідравлічного транспорту, технологічного і верстатного обладнання, електроустановок та ліній електропередач. 105. Монтаж, демонтаж та обслуговування компресорного, холодильного обладнання, пресів-розширювачів, ковальсько-пресового устаткування. 106. Монтаж, демонтаж і накачування шин автотранспортних засобів. 107. Обслуговування і ремонт елементів підвіски автомобілів, гідропідйомників на автомобілях-самоскидах та самоскидних причепах, їх зняття і установка. 108. Ремонт паливної апаратури двигунів внутрішнього згорання. 114. Роботи на копіювальних та розмножувальних машинах. 115. Обслуговування верстатів по обробці деревини і металів.
24Накази про призначення відповідальних осіб за проведення робіт підвищеної небезпеки
У закладі призначаються особи відповідальні за безпечне виконання робіт підвищеної небезпеки та за справний стан і безпечну експлуатацію (застосування) машин, механізмів, Устаткування підвищеної небезпеки (електрогосподарство, газове устаткування, ліфти, котли, судини що працюють під тиском тощо) .
25Журнал реєстрації нарядів-допусків на виконання робіт підвищеної небезпеки
Наряд-допуск – це завдання на безпечне проведення роботи, оформлене на спеціальному бланку встановленої форми, який містить запис про місце роботи, час її початку і закінчення, умови безпечного виконання, необхідні заходи безпеки, склад бригади і працівників, відповідальних за безпечне виконання роботи. Усі видані наряди-допуски реєструються у відповідних журналах (за видами робіт або устаткування підвищеної небезпеки тощо), які зберігаються у відділеннях та службах. При перевірках слід перевіряти якість ведення журналу. В журналі вказуються дата видачі, номер наряду-допуску, прізвище особи, яка видала наряд, прізвище виконавця робіт, місце проведення робіт, дата закриття наряду-допуску, прізвище закриваючого.
26Стандарт або інструкція про порядок виконання робіт підвищеної небезпеки
Розробляється з урахуванням вимог нормативно-правових актів з охорони праці щодо порядку виконання робіт підвищеної небезпеки. Стандарт (інструкція) затверджується наказом керівника закладу.
27Журнал реєстрації вихідної документації з охорони праці
Вихідна документація і нормативно-правові акти з охорони праці видаються інженером з охорони праці виконавцю, як правило, під розпис з записом у Журналі реєстрації вихідної документації.
28Журнал реєстрації вхідної документації з охорони праці
Вся вхідна документація з охорони праці підлягає реєстрації. На службу охорони праці покладається обов'язок ознайомлення працівників з усією новою документацією з охорони праці, яка їх стосується.
29Медичний огляд працівників певних категорій
Обов'язкові попередній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди проводяться для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та щорічно для осіб віком до 21 року. Медичні огляди працівників проводять згідно з "Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій" (далі — Порядок проведення медичних оглядів), затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246. Вимоги Порядку проведення медичних оглядів з багатьох питань відповідають трудовому законодавству. Зокрема, стаття 24 КЗпП України забороняє укладання трудового договору із громадянином, якому запропонована робота протипоказана за станом здоров'я згідно з медичним висновком.
30Перелік виробництв (і професій) при роботі в яких обов'язкове проходження медичних оглядів
Заклади державної санітарно-епідеміологічної служби (за умови їх ліквідації – відповідні фахівці Державної служби України з питань праці - Держпраці) щорічно за заявкою роботодавця (його представника) та за участю первинної профспілкової організації визначають категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, і до 1 грудня складають відповідний акт. На підставі акта роботодавець протягом місяця складає (за встановленою формою в чотирьох примірниках на паперовому та електронному носіях) поіменні списки працівників, які підлягають медичним оглядам, та узгоджує їх із санітарно-епідеміологічною службою. Для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавець повинен укласти або вчасно поновити договір з закладом охорони здоров'я та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду. Медогляд проводиться за рахунок роботодавця.
31Графік проведення періодичних медичних оглядів
На підставі списку працівників, які підлягають періодичним медоглядам, заклад охорони здоров'я, який буде проводити медичний огляд, складає план-графік їх проведення, погоджує його з роботодавцем і закладом державної санітарно-епідеміологічної служби (Держпраці).
32Заключний акт за наслідками періодичного медичного огляду
За результатами періодичних медичних оглядів (протягом місяця після їх закінчення) Комісія оформляє Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників, який складається у шести примірниках - один примірник залишається в закладі охорони здоров'я, що проводив медогляд, інші надаються роботодавцю, представнику профспілкової організації, профпатологу, закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, робочому органу виконавчої дирекції Фонду.
33Перелік безкоштовно надаваного спеціального та санітарного одягу, спеціального взуття і інших засобів індивідуального захисту
Перелік складається на підставі "Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту" затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 24 березня 2008 р. № 53, Норм безкоштовної видачі засобів індивідуального захисту, затверджених наказами Держнаглядохоронпраці України (Держгірпромнагляду), а також інших чинних Типових норм безкоштовної видачі ЗІЗ. В закладах охорони здоров'я належить користуватися наказом МОЗ СРСР від 29 січня 1988 р. № 65 "О введении отраслевых норм бесплатной выдачи спецодежды, спецобуви и других средств индивидуальной защиты, а также норм санитарной одежды и санитарной обуви". Типові норми слід розглядати як мінімальні, якими роботодавець зобов'язаний забезпечити працівника. Перелік повинен бути узгоджений з профспілковим комітетом.
34Особиста картка обліку спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту (ЗІЗ)
На кожного працівника заповнюється картка, в якій працівник розписується за отримання спеціального та санітарного одягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту.
35Заходи з охорони праці
Роботодавець розробляє за участю профспілкового комітету і реалізує комплексні заходи щодо охорони праці відповідно до Закону України "Про охорону праці". План заходів щодо охорони праці включається до колективного договору і є його невід'ємною частиною. Складаються з урахуванням умов праці і специфіки закладу. Для проведення заходів по охороні праці виділяються у встановленому порядку кошти і необхідні матеріали. Витрачати ці кошти і матеріали на інші цілі забороняється. Виконання усіх заходів з охорони праці передбачених у колективному оформлюється актами, за потреби до них додаються акти про виконання прихованих робіт (робіт у виконанні яких неможливо пересвідчитись візуально).
36Планування роботи з охорони праці
Плани складаються службою охорони праці закладу на місяць (квартал) та рік, у них повинні передбачатися цільові та періодичні заходи. В обов'язковому порядку слід передбачати постійне інформування про зміни в законодавстві про охорону праці.
37Положення про порядок проведення оперативного контролю за охороною праці
В Положенні слід розробити прийнятну для даного закладу форму контролю за охороною праці. На практиці виправдали себе три- або п’яти- ступеневий оперативний контроль. Для закладів підпорядкованих Міністерству охорони здоров'я України, оперативний контроль за охороною праці здійснюється відповідно до вимог наказу МОЗ України "Про введення оперативного контролю за станом охорони праці в установах, закладах та на підприємствах системи МОЗ України" від 01 листопада 2001 р. № 444.
38Журнал реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві
Нещасні випадки реєструються у журналі згідно з вимогами "Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. N 1232. У ньому реєструються: - акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5; - акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом). Журнал зберігається в службі охорони праці.
39Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)
У журналі обліку професійних захворювань (отруєнь) на підставі повідомлень за формою П-3 та актів за формою П-4 ведеться реєстрація та облік випадків професійних захворювань (отруєнь).
40Наказ про призначення особи, відповідальної за електрогосподарство
Для безпосереднього виконання функцій з організації безпечної експлуатації електроустановок роботодавець призначає відповідального за електрогосподарство, а також особу, яка його заміщає (заступника). За наявності у закладі посади головного енергетика, обов'язки відповідального за електрогосподарство даного закладу, як правило, покладаються на нього. Наказ про призначення відповідального за електрогосподарство і його заступника видається після перевірки знань правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, інструкцій і встановлення відповідної групи з електробезпеки: V - в електроустановках напругою вище 1000 В; IV - в електроустановках напругою до 1000 В. Особу, відповідальну за електрогосподарство, можуть не призначати заклади, які мають один несекціонований ввідно-розподільний пристрій напругою до 380 В та електрогосподарство, яке складається з електропобутових і освітлювальних приладів, що розміщені у помешканнях без підвищеної небезпеки і не перебувають у вибухо- та пожежонебезпечних зонах. Керівник закладу після проведення йому електропередавальною організацією інструктажу з питань технічної експлуатації електроустановок споживачів у обсязі, що відповідає ІІ групі з електробезпеки, відповідає за організацію технічної та безпечної експлуатації таких електроустановок та умов електроспоживання. Інструктаж проводять під час укладання або переоформлення договору про постачання електричної енергії.
41Перелік посад ІТП і електротехнологічного персоналу, які повинні мати кваліфікаційну групу по електробезпеці
Електротехнологічний персонал призначається для обслуговування установок електротехнологічних процесів (електрозварювання, електротермія і т.п.), а також складного енергонасиченого виробничо-технологічного устаткування, під час роботи якого потрібні постійне технічне обслуговування і регулювання електроапаратури, електроприводів і елементів електропостачання. Керівники, в підпорядкуванні яких, знаходиться електротехнологічний персонал, повинні мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче, ніж у підлеглого персоналу. Вони повинні здійснювати технічне керівництво (спільно з енергослужбою) і нагляд за роботою персоналу.
42Перелік посад, професій і робочих місць, яким надається перша кваліфікаційна група з електробезпеки
У перелік включається не електротехнічний персонал, який виконує роботи, при яких може виникнути небезпека ураження електричним струмом. Перелік повинен бути затверджений наказом.
43Журнал перевірки знань з охорони праці у персоналу з І групою з електробезпеки
Інструктаж не електротехнічного персоналу проводить особа з електротехнічного персоналу з кваліфікаційною групою з електробезпеки не нижче III. Результати перевірки оформляються в Журналі без видачі посвідчення.
44Наказ про створення комісії з перевірки знань електротехнічного персоналу
Перевірку знань у керівників і фахівців повинні проводити кваліфікаційні комісії в складі не менше 3 осіб. У закладах, які не можуть створити кваліфікаційну комісію, перевірка знань у відповідальних за електрогосподарство здійснюється в комісіях, створюваних органами енергонагляду.
45Журнал перевірки знань «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів»
Перевірка знань кожного працівника з електротехнічного персоналу проводиться індивідуально. Результати перевірки знань заносяться в Журнал встановленої форми і підписуються всіма членами комісії. Результати перевірки знань можуть оформлятися і протоколом.
46Розпорядження про стажування на робочому місці
Новоприйнятий електротехнічний персонал після перевірки знань і до призначення на самостійну роботу, а також працівники переведені на іншу роботу (посаду) або при перерві в роботі понад 1 рік, повинні пройти стажування на робочому місці тривалістю не менше 2 тижнів під керівництвом досвідченого працівника, після чого вони можуть бути допущені до самостійної роботи. Допуск до стажування і самостійної роботи оформляються наказом.
47Наказ про затвердження переліку осіб, яким дозволяється працювати з переносним електроінструментом
Перелік осіб, яким дозволяється працювати з переносним електроінструментом, електричними машинами, затверджується наказом.
48Розпорядження про призначення особи, відповідальної за збереження та справність електроінструменту
Особа, відповідальна за збереження та справність електроінструменту призначається розпорядженням. Періодичні випробування електричних машин, інструментів і світильників проводить спеціально закріплений персонал не нижче III групи з електробезпеки. Результати перевірки реєструються в Журналі особою, відповідальна за збереження та справність електроінструменту. Електроінструмент (електродрилі, електропаяльники і т. ін.) повинен згідно з Правилами, не рідше 1 разу у півріччя проходити перевірку опору ізоляції, яка повинна не бути нижче 0,5 МОм, а для виробів класу II, до якого відносяться вироби, які мають подвійну або посилену ізоляцію і не мають елементів для заземлення, - не нижче 2,0 МОм.
49Журнал обліку, перевірки та випробування електроінструменту, трансформаторів, перетворювачів частоти та переносних світильників
Результати перевірок і випробувань електроінструменту, знижувальних і розподільчих трансформаторів безпеки, перетворювачів частоти, захисно-вимикальних пристроїв та кабелів слід заносити в "Журнал обліку, перевірки та випробування електроінструменту, трансформаторів, перетворювачів частоти та переносних світильників".
50Журнал обліку і видачі електроінструменту
Перед видачею електроінструмент перевіряється: - на цілісність ланцюга заземлення; - на комплектність і надійність кріплення деталей; - зовнішнім оглядом на справність кабелю (шнура), його захисної трубки і штепсельної вилки; - на цілісність ізоляційних деталей корпусу; - на наявність захисних кожухів і їх справність тощо. Ручні електричні машини, ручні світильники, електроінструмент, що мають дефекти, видавати для роботи забороняється. Справність і цілісність електроінструменту перед видачею перевіряє черговий електромонтер не нижче III групи з електробезпеки.
51Протоколи вимірювання опору ізоляції електроустановок, апаратів, вторинних ланцюгів і електропроводок до 1000 В
Протоколи і акти випробувань додаються до паспортних даних або журналів з переліком електроустаткування. Паспортні карти і журнали зберігаються в службі енергетика.
52Протоколи вимірювання опору заземлюючих пристроїв
Для визначення технічного стану заземлюючого пристрою повинні періодично проводитися: - вимірювання опору заземлюючого пристрою; - перевірка стану ланцюгів між заземлювачами і елементами, які заземлюються;
53Паспорт на заземлюючий пристрій
Паспорт повинен містити схему заземлюючого пристрою, основні технічні дані, дані про результати перевірки його стану, про характер ремонтів і зміни, внесені в конструкцію даного пристрою.
54Журнал обліку і стану захисних засобів
Знаходиться у керівника підрозділу. В Журналі вказуються інвентарний номер засобу захисту, дата випробування, дата наступних випробувань, дата і результат періодичного огляду, дата наступного огляду, місцезнаходження. Для засобів захисту, які знаходяться в індивідуальному користуванні, додають графи «Дата видачі» і «Підпис особи, яка отримала засіб захисту в індивідуальне користування».
55Накази з організації роботи автотранспортних засобів
Повинні бути підготовлені накази: про порядок перевезення спеціальних вантажів, про призначення відповідальних за випуск автотранспорту, про призначення старшого при перевезенні людей (включаючи паспорти маршрутів і графіки перевезення людей), про водіїв, допущених до перевезення людей, про порядок роботи з антифризом.
56Журнал обліку і періодичних оглядів механізмів і агрегатів, не підконтрольних Держпраці
До таких механізмів відносяться: газозварювальні генератори, електрозварювальні апарати, підйомники, електротельфери, кран-балки, керовані з підлоги, лебідки, електрокари, компресори, насоси і т.д. У закладі складається перелік осіб, відповідальних за огляд механізмів. Необхідно також вести облік видачі таких механізмів і агрегатів і проведення їх періодичних оглядів. Механізм повинен бути змонтований, випробуваний відповідно до чинних правил.
57Наказ про комісію зі спостереження за станом і експлуатацією будівель і споруд
Склад комісії з огляду будівель і споруд призначається наказом. Як правило, очолює комісію керівник закладу або його заступник. До складу комісії включаються спеціально атестовані особи, на яких покладаються обов’язки зі спостереження за справним станом та безпечною експлуатацією будівель і споруд, представники служб, що здійснюють експлуатацію окремих видів інженерного устаткування будівель (електроосвітлення, санітарно-технічних пристроїв), а також керівники відділень, які безпосередньо експлуатують будівлю. Постійний моніторинг технічного стану будівель і споруд здійснюється в обов’язковому порядку.
58Паспорт будівлі
Паспорт є основним документом будівлі, і має містити його конструктивну і техніко-економічну характеристику. Додатками до паспорта є копії робочих креслень планів, розрізів фасадів будівлі з внесеними до них змінами до проекту; перелік вимог по забезпеченню нормальної експлуатації будівлі. Технічний паспорт складається у 2-х примірниках, один з яких зберігається в архіві закладу, другий – у підрозділі, який експлуатує будівлю або споруду.
59Технічний журнал з експлуатації будівлі (споруди)
Для обліку робіт з обслуговування і поточного ремонту відповідної будівлі або споруди повинен вестися технічний журнал, в який вносяться записи про всі виконані роботи з обслуговування і поточного ремонту із вказівкою виду і місця робіт. Технічний журнал з експлуатації виробничих будівель і споруд є основним документом, що характеризує їх стан.
60Акти за наслідками оглядів будівель і споруд
Результати всіх видів технічних оглядів будівель і споруд оформлюються актами, в яких зазначаються знайдені дефекти, а також необхідні заходи для їх усунення з визначенням термінів виконання робіт.
61Журнал реєстрації аварій при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим особам та роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом
Реєстрація аварій проводиться за наявності інформованої згоди працівника. Журнал заповнюється завідувачами структурних підрозділів, де відбулась аварія. Відповідальними за його ведення є керівники закладів охорони здоров’я. Відомості, зазначені в журналі, мають бути підписані керівником структурного підрозділу або іншою уповноваженою особою, а також головою (членом) режимної комісії - один раз на місяць із зазначенням дати підпису.

Замовити розробку документації для медичного закладу